|
spomoni.com
Регистрация: 06.04.2008
Сообщений: 18,489
Бабло: $2077715
|
Дiя перша.
Берег моря. Чути розбещенi крики морських птахiв, ревiння моржа, а також iншi звуки, iздаваємиє різною морською сволотою. Входить Гамлєт, принц Датський, одягненний в зручну білу товстовку й такі самі парусинові штани. Гамлєт підперезаний вузьким шкіряним мотузком. Він босий, бородатий і пацаватий. В руках у нього дебелий дрючок.
Гамлєт.
Як остопиздило купатися мені.
Чі може іскупатись?
Купатися, чи не купатись?
Питання блядські ці заябують мене.
То може варто, не вагаясь,
спустити враз штани
та батерфляєм похуярити,
аж поки за буями в очах не потемніє?
Ну а згодом?
Про наслідкі можливі як не подумать?
Один лиш тількі раз -
і вже піздець крадеться
з своєю усмішкою хижой.
Простуда, геморой, чіряк на сраці,
від шприцу гематоми, лікарі,
а зрештою й сира могила...
а на ній брудна Офелія вонюча
та купка маргариток. А під нею
лежить той фраєр, що любив купатись.
Ні, такіє варіанти єбав я рот і в носа!
Гамлєт харка у море і його дрючком пиздячить.
Входить Клавдій, хилий дядько принца.
Клавдій:
- Мон шер Гамлєт!
Ходімо в кабінєт.
Цукерку дам тобі я посмоктати.
Цукерка очєнь класна,
Тузік вкусний.
Клавдій огидно плямкає губами, ізображая чудний нехуйовий Тузік.
У ту ж мить з моря вилазить Привид в грязном простирадлі.
Привид:
Не вір, мій сину, цьому підорасу.
Цукерку ту тобі він в жопу встромить.
Клавдій:
А-а-а-а!!!
Тікає.
Привид:
От бач, злякався, йобаний сцікун.
Він обісцяв мене на полюванні,
коли я міцно спав.
Підступною рукою
він в ухо спрямував брудного хуя.
І скосопиздило моє прекрасне тіло
смертельная гангрена.
Помсти хочу!
Побачить цю падлюку на параші,
за грою в півника з неголеним убівцей,
або в конторі сраним інженером,
або у юрті раком на підлозі
татари шоб його їбали в жопу!
Гамлєт:
Не можна мстить.
Повинні ми любить
всіх підорасів, злодіїв, убивць.
Бо кожний з них - народ і богоносці.
Привид:
То може ти і м'яса не їси?
Гамлєт:
Ні, не їм я м'яса принципово.
Я тільки випить іноді люблю,
бо ми народ широкий і гостинний
і випити ми можем дохуя.
Намного більше всяких інородців,
жидів та басурман.
Привид:
Хуйова мода.
Пробзділось все у Дацькому князівстві...
Колі я був царем, їбав я всіх
богоносців у купі з Львом Товстим.
Но це, як звісно, в смислє пєрєносном.
Но підорасів з дєтства не любив,
ще посилав їх на хімію єбошить
на благо Батьківщини.
О часи, о Данія нещасна!
Гамлєт:
Ви, батько, там привидом вже зовсім заєбались.
Щось пиздите, що не просцяти й за цілий тиждень.
Я вам сказав, що мститися не можна,
бо всі люди - це браття на землі,
окрім жидів, татарів, негрів, білорусів, которих я ненавиджу.
В цілому ж я - гуманіст, не то шо ви, папаша.
Вам тільки би горілки засадить
та мамку бідну на печі єбати, аж дим із хати йде.
А потім чаю посьорбати і кидати сокиру
в паралізовану бабуню, в унітаза чобітьми хуярить
і також багато іншої хуйні за вами замічав я.
Навіщо вам свого родного брата,
слабкішого за вас здоров'ям, примушувати дєлать вам міньєт?
От він і єбанувся, бідолашний, і це не дивно.
Мати ж моя, бідна, ненавиділа вас, як я жидів.
Мене ж, синка хорошого, любила і часто пестила.
А я з нею грався у курочку та півника.
Ви, батьку, пиздуйте в ваше море та хутчіше,
бо я дрючком переєбу. Щє й дядька позову
і ми з ним разом таких піздюлєй вам понакладаєм,
шо Данія здригнеться.
Привид:
Сучий сину.
Хуйовий недоносок!
Так на батька!
Таку хуйню казать!
Чом не втопив я тебе в малаф'ї як ти родився?
Чом не засунув в жопу головою і не задушив?
От курвяча сімейка!
Зажди ж у мене!
Привид топиться у море.
Гамлєт:
Папаша блядскій, в доску заєбали.
Піти та випить у бару шампаньйоли,
бо в роті мов коти понасцікали
і не свідомо хочеться лизати
шершавим язиком гарачі зуби...
Гамлєт уходить, моржи ревуть, птахи кричать, море шумить.
26.06.2005, 13:00
2.
Дiя друга.
На сцені збоку стоїть рояль “Стейнвей”. На ньому лежать шпроти. Посеред сцени стоїть величезне кацапське крісло, позбавлене будь-якого художнього смаку. Над ним герб висить національний. На гербі зображено ведмедя. В одній руці ведмедя - молоток, у другій - балалайка. Це символізує працелюбність і незакомплексованість тварюки. У кріслі сидить Маргарита, мати Гамлєта і вишива комірець косовроточкі. Вона наспівує русопятську пісню “Камарінскую”. Непомітно, м'якою ходою пидораса, входить Клавдій, хтивий дядько принца.
Клавдій:
Сьогодні я гуляв на взмор'є
з твоїм синком красивим.
Я конхвету хорошу очєнь, вкусную,
єму давав, но он нє взял, муділа.
Маргарита:
- Какой чудак, єй богу...
Клавдій (сам до себе):
- Я виєбу його.
(до Маргарити):
- Конхвета Тузік очєнь нє хуйова.
Маргарита (лагідно):
- Бешкетнику...
Клавдій:
Чимсь бздить у кабінеті,
неначє хтось насрав нечістоплотно?
Відкрийте хвортку, хами, щоб пробзділось!
Підскочивши, два хама в косоворотках і пілотках швиденько відкривають хвортку і в неї в ту же мить влітає Привид.
Привид:
Ага, падлюки!
Всім скидать штани і стати раком!
Щас піздець вам буде,
зливайте воду, йобані масони,
чі як вас там.
Клавдій, Маргарита і хами швидко виконують накази Привида, якій дико регочє і літає по кабінєту.
Клавдій:
Мій Привиде, ніякої хуйні
не робим ми.
Ко всім жидомасонам
іспитуємо злобу і ненависть
і каждий день національні гімни
на балалайці хором ісполняєм.
Бояться нас жиди та басурмани,
престіж крєпчаєт, моцно возрастаєт
дєнь ото дня процент жиров у маслі.
Довольні хами, ситі в їх єбала.
Гораздо меньше стало підорасів,
єбошать всі вони, як папа Карло,
на хімії в Черкасах.
Лісбіянкі - усі на Соловках.
Входить Гамлєт. Він в жопу п'яний. В одній руці у його дрючок, у другій шампанськє.
Привид:
- Дивись, мій сину, це - жидомасони.
Ти запиздяч дрючком їм по печінці,
потом мєні доложиш.
Шо не ясно?
Гамлєт:
Папаша, всьо в лучшем відє,
нє волнуйтєсь.
Гамлєт пиздить усєх дрючком: пиздячить герба з ведмедем, потім заливає шампанськоє в рояль і шпроти запускає туди ж. І по роялю пиздить дрючком. Рояль гуде.
Привид:
Мій сину, то рояль, а не жиди,
його не надо пиздить.
За валюту його я купував.
Гамлєт:
Єбав я і рояль, і валюту і всіх жидів.
Гамлєт пиздить Привида дрючком. Привид падає. а полу лежать трупи, попижджені Гамлєтом. В роялі тихо плавають шпроти. Входить Зігмунд Фрейд. Його окуляри таємничо блищать у темноті.
Гамлєт (потроху починає тверезити):
Ітогі подвєдьом.
Упиздив тата. І мамку
запиздячив з рідним дядьком.
Попиздив мєбєль ценную,
герба національного хуйнув.
Усюди смерть, розруха.
Не буду більше пити я, хоч, правда,
яка розумная цьому альтернатіва?
Піздець всєм сподіванням.
Ех, блядська Данія....
Гамлєт рве на собі товстовку і тихо грає музика, приємний голос співає “Яблучко”. Зігмунд Фрейд підходить до Гамлєта, колить його у сраку шприцем і уводить до божевільного дому.
На сцені з'являються семеро матросів в жахливих чорних бушлатах. Пісня “Яблучко” переможно шириться. Під веселі звуки “Яблучка” матроси мовчки, відчайдушно, відбивають чєчотку.
Завіса.
|
|
Лей ФАРМУ на Zombie Team-будет МНОГО $$$!
ТС
Искусство понять не всем дано, увы.
Линейный вид
